|
7 марта 2007 14:10
Досвід використання ессенціальних фосфоліпідів з метою профілактики і лікування плацентарної недостатності у вагітних з антифосфоліпідним синдромом та урогенітальною інфекцією
Незважаючи на значні успіхи сучасної перинатології, плацентарна недостатність є однією з головних причин перинатальної захворюваності і смертності. Тому вивчення і впровадження нових, більш ефективних способів профілактики і лікування плацентарної недостатності є одним із найважливіших завдань сучасного акушерства.
В структурі причин хронічної плацентарної недостатності (ХФПН) одне з перших місць посідає антифосфоліпідний синдром (АФС). Частота ХФПН у пацієнток з різними формами антифосфоліпідного синдрому складає в середньому 50-60% [1].
В останні роки відмічається підвищення частоти контамінації статевих шляхів вагітних жінок різноманітними інфекційними агентами, що негативно впливає на перинатальну захворюваність і смертність [1,3]. Відомо, що наявність генітальної інфекції у матері пов`язана з підвищеним ризиком розвитку ХФПН, одним із механізмів патогенезу якої є розвиток хронічного ДВЗ-синдрому [2]. Цікаво підкреслити, що в останні роки в літературних джерелах висловлюється припущення, що в основі антифосфоліпідного синдрому лежить ряд інфекційних чинників [1,3,5].
За результатами пошуку літератури у вітчизняних та зарубіжних джерелах, робіт, присвячених вивченню перебігу АФС у вагітних на фоні генітальної інфекції, особливостей профілактики та лікування ХФПН у цій категорії хворих вкрай обмежено [5].
Досить перспективним представляється використання поліненасичених фосфоліпідів (ПФ), як потенційних блокаторів антифосфоліпідних антитіл, у комплексній терапії антифосфоліпідного синдрому під час вагітності, що підтверджується експериментами на тваринах [4].
Метою дослідження було вивчення застосування ПФ з метою профілактики хронічної плацентарної недостатності у вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Обстежено 88 вагітних жінок. Основну групу склали 55 вагітних з перенесеним загрозливим абортом, урогенітальною інфекцією (підтверджене носійство St. aureus у вагіні за допомогою бактеріологічних методів) та АФС. Наявність АФС підтверджували за допомогою переглянутих критеріїв Sapporo. Наявність бета2-глікопротеїн-1-залежних антитіл проти кардіоліпіну, фосфатидилсеріну, фосфатидилінозитолу у титрі більш 20 ФО та антитіл проти бета2-глікопротеїну-1 у титрі більш 5 ФО визначали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу (ORGENTEC Diagnostika GmbH). Вовчковий антикоагулянт визначали якісно за допомогою реактиву „Люпус-тест” ("Технология-Стандарт", Росія).
Контрольну групу склали 33 практично здорових жінок з фізіологічним перебігом одноплідної вагітності. Сформовані групи статистично значимо не відрізнялися за віком і даними анамнезу.
Основна група була рандомізована за допомогою програми Statistica 6.0 (Statsoft, USA) на дві підгрупи: 1а (27 жінок) – які отримували стандартну терапію ХФПН та АФС – актовегін, інстенон, аспірін 75 мг на добу, еуфілін, вітамінотерапія; 1б (28 жінок) – які отримували стандартну терапію та комплекс ессенціальних фосфоліпідів (ессенціале форте Н) по 600 мг per os тричі на день на протязі 1 місяця у 10-14, 22-26 та 31-35 тижнів вагітності. Всім жінкам основної групи проведена санація піхви вагінальними таблетками тержинан з бактеріологічним підтвердженням відсутності St. aureus. Враховуючи численні побічні ефекти та спірну ефективність стероїдної терапії, глюкокртикоїдні препарати не використовувались [1].
З метою оцінки матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровообігу проведена реєстрація кривих швидкостей кровообігу і розрахунок кутонезалежних показників – систоло-діастолічного співвідношення (СДС), індексу резистентності (ІР) і пульсаційного індексу (ПІ) у матковій, пупковій артерії й аорті плоду.
Статистична обробка отриманих даних була зроблена за допомогою пакету комп`ютерних програм Statistica 6 (Statsoft, USA) з використанням t-критерію Стьюдента для незалежних перемінних, дисперсіонного аналізу та точний критерію Фішера, його двобічного варіанту. Статистично-значимим було прийнято значення помилки першого роду менше 5%.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати дослідження кровообігу в судинах системи мати-плацента плід наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Показники кровообігу в судинах системи мати-плацента-плід у досліджуваних вагітних (M±m)
Як видно з наведених результатів, у всіх випадках виміру якісних показників кровообігу в басейні маткової артерії й артерії пуповини відзначається достовірне підвищення СДС, ПІ і ІР в групі 1а в порівнянні з контрольною (P<0,05), що говорить про статистично значиме підвищення периферичного опору в системі мати-плацента-плід у жінок з ХФПН на фоні АФС та генітальної інфекції, незважаючи на проведення комплексної стандартної терапії. В той же час видно, що в групі 1б, яка отримувала ПФ, не виявляється статистично значимих відмінностей у порівнянні з контрольною групою здорових вагітних жінок, що говорить про ефективність терапії ХФПН. В аорті плоду були отримані суперечливі дані, що, на нашу думку, можна пояснити більшим резервом компенсаторно-пристосувальних механізмів у системі гемоциркуляції плодів порівняно з плодово-плацентарним та матково-плацентарним кровообігом. Порушення якісних параметрів кровообігу в артеріях пуповини і басейну маткової артерії виявлене в 7 (26%) вагітних з групи 1а, в 3 (11%) вагітних з групи 1б, у контрольній групі – в 3 (10%) вагітних. У жодному з випадків не спостерігалося нульового і негативного діастолічного кровообігу.
Крім того, як вказано у таблиці 2, було зареєстроване статистично значиме зниження маси тіла новонароджених та збільшення частоти оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар 6 та нижче в підгрупі 1а. Частота операції кесарева розтину за показаннями з боку плоду та перинатальні витрати в групі 1а також були вищими ніж в групі 1б та контрольній групі. На думку авторів, це збільшення не підтверджено статистично тільки через невелику кількість одиниць в дослідженні.
Таблиця 2
Клінічна характеристика і результати пологів в
досліджуваних групах вагітних
Примітка
+Для оцінки достовірності розходжень цього показника використовувався критерій Стьюдента для незалежних перемінних.
- відмінність вірогідна на рівні p<0,05, у порівнянні з 1а;
- відмінність вірогідна на рівні p<0,05, у порівнянні з 1б
Результати проведеного дослідження продемонстрували високу ефективність ессенціальних фосфоліпідів в профілактиці та лікуванні внтутрішньоутробної гіпоксії плоду, що розвивається на фоні антифосфоліпідного синдрому та генітальної інфекції (St. aureus).
Наведені дані підтверджують патогенетичну обгрунтованість використання ПФ при АФС та урогенітальній інфекції, як основних чинниках впливаючих на розвиток порушень у фетоплацентарному комплексі через ровзиток локальної форми хронічного ДВЗ-синдрому.
Таким чином, авторами показано, що застосування ПФ у комплексній терапії хронічної фетоплацентарної недостатності на фоні антифосфоліпідного синдрому пов`язаного з генітальною інфекцією дозволяє ефективно профілактувати і лікувати це ускладнення вагітності, значно знижуючи перинатальну захворюваність та смертність. Але уточнювання механізму дії ПФ у цих хворих, підбір найбільш ефективних дозувань і термінів використання потребує подальших лабораторних та клінічних досліджень.
Список літератури
1. Антифосфолипидный синдром в акушерской практике / Макацария А.Д., Бицадзе В.О., Гениевская М.Г., Долгушина Н.В., Мищенко А.Л. – М.:Руссо, 2001. – 344 с.
2. Рожковська Н.М. Антифосфоліпідні антитіла і хронічна плацентарна недостатність // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1998. - №1. – С. 73-75.
3. Disappearance of antiphospholipid antibodies syndrome after Helicobacter pylori eradication / Cicconi V., Carloni E., Franceschi F. et al. // Am J Med/ - 2001/ - Vol. 111, №2. – Р. 163-164.
4. Reifen R., Amital H., Blank M. Linseed oil suppresses the anti-beta-2-glycoprotein-I in experimental antiphospholipid syndrome // J Autoimmun. – 2000. – №15. – Р. 381.
5. Gharavi A.E., Wilson W., Pierangeli S. The molecular basis of antiphospholipid syndrome // Lupus. – 2003. - Vol. 12, №8. – Р. 579-583.
|
Досвід використання...
