|
Симватин у вторинній профілактиці атеросклерозу при артеріальній гіпертензії - досвід застосування
Чернобривенко О.О.
Антигіпертензивний Центр Дарницького району, м. Київ.
На початку ХХІ століття в Україні, як і в переважній більшості індустріальних країн, незважаючи на всі досягнення світової медицини, серцево-судинні захворювання (ССЗ) продовжують залишатись головною причиною смертності населення [1]. Так, показник смертності від ССЗ у нашій державі у 2005 р. досяг рівня 1037,7 на 100.000 населення і є найвищим у Європі. До того ж на відміну від інших європейських держав, де середня тривалість життя коливається від 79 до 81 року і пік серцево-судинної смертності приходиться на досить похилий вік, середня тривалість життя в Україні вже у 2002 р. становила 61,7 року у чоловіків та 73,3 року у жінок (за даними Фонду народонаселення ООН), і зберігається тенденція до її подальшого скорочення.
Крім того, у нашій країні більшість інвалідів внаслідок ССЗ (56,7%) отримують інвалідність саме у працездатному віці [1]. Це означає, що значна частина українців стають інвалідами або помирають від ССЗ передчасно, у розквіті професійних та інтелектуальних можливостей, що призводить до величезних, незворотних та нічим не виправданих втрат як людських, так і матеріальних ресурсів держави. Однією з головних причин такого становища є епідемія атеросклерозу, який і обумовлює розвиток найбільш небезпечних ССЗ – ішемічної хвороби серця (ІХС) та цереброваскулярних хвороб (ЦВЗ). Саме на ІХС та ЦВЗ припадають найбільші частки у нозологічній структурі смертності та інвалідності в Україні [1]. Тому проблему масової вторинної профілактики атеросклерозу на популяційному рівні без всілякого перебільшення можна вважати питанням національної безпеки нашої держави.
Стандартом вторинної профілактики атеросклерозу у світі протягом останніх років є застосування статинів, що передбачено всіма нині діючими керівництвами провідних медичних наукових товариств Європейського Союзу, Великобританії, США та Канади [5, 9, 10, 11, 17, 21, 27, 28, 29]. Ефективність вказаної групи препаратів щодо зниження серцево-судинної смертності та частоти будь-яких судинних (коронарних, церебральних, периферичних) ускладнень атеросклерозу доведена численними дослідженнями, виконаними за всіма сучасними вимогами доказової медицини, та підтверджена вже більш ніж п`ятнадцятирічним практичним досвідом застосування статинів сотнями тисяч пацієнтів у всьому світі [6, 8, 12, 14, 18, 19, 20, 22, 25, 31, 32]. За цей час були вивчені так звані плейотропні, тобто не пов`язані з впливом на обмін ліпідів механізми дії статинів.
Численні дослідження та спостереження переконливо свідчать, що статини здатні сповільнювати розвиток серцевої недостатності, захворювань цереброваскулярних та периферичних судин, пригнічують запальні реакції в атеросклеротичних бляшках та стінках судин, сприяють зниженню ризику тромбоутворення, сприятливо впливають на обмін глюкози, зменшують дисфункцію єндотелію, посилюють дію антигіпертензивних засобів [2, 16, 18, 26, 31].
Остання властивість статинів може бути дуже важливою для осіб з атеросклерозом та артеріальною гіпертензією (АГ), особливо при важкому протіканні останньої, коли для досягнення цільових рівнів артеріального тиску (АТ) доводиться у більшості випадків призначати одночасно 3-4 препарати. У такий ситуації навіть незначне додаткове зниження АТ може мати вирішальне значення для зменшення критичного рівня сумарного ризику серцево-судинних ускладнень у конкретного пацієнта. З іншої сторони, якщо б прийом статину дозволив би контролювати АТ меншими дозами або меншим числом антигіпертензивних засобів, це призвело б до зменшення загальних витрат на лікування та підвищення прихильності пацієнтів до тривалої терапії.
В останні роки зроблено висновок, що статини необхідно призначати всім хворим з доведеним атеросклеротичним ураженням судин будь-якого ступеня та локалізації, незалежно від вихідного рівня загального холестерину та інших ліпідів. При цьому для прийняття рішення щодо призначення статинів у кожному конкретному випадку необхідно брати до уваги в першу чергу не вихідні рівні ліпідів крові, а сумарний індивідуальний ризик розвитку серцево-судинних ускладнень, розрахований за прийнятною для даної країни шкалою ризику (EuroSCORE, Framingham або інші) [7, 9, 17]. Це зафіксовано в останніх версіях керівництв провідних медичних товариств світу, де розглядаються питання вторинної профілактики атеросклерозу [5, 10, 11, 17, 21, 27, 28].
Ряд статинів сьогодні офіційно дозволені до застосування в Україні: ловастатин, симвастатин, правастатин, аторвастатин, розувастатин. Проте оригінальні препарати відрізняються високою вартістю, внаслідок чого у найближчі роки в наших умовах навряд чи реально розраховувати на можливість їх масового використання для довготривалої вторинної профілактики атеросклерозу.
Тому постає питання ефективності та безпечності застосування більш доступних генеричних препаратів статинів, які офіційно дозволені до медичного застосування у нашій країні. Оскільки одним з найбільш вивчених статинів з оптимальним співвідношенням ефективності/безпечності та більш ніж 10-річним світовим досвідом застосування є симвастатин [6, 8, 12, 14, 18, 19, 20, 23, 25, 31, 32], нами було вирішено провести клінічне дослідження препарату «Симватин» (симвастатин виробництва компанії "Фарма Інтернешенал").
Мета дослідження.
Вивчення ефективності та безпечності застосування, а також впливу на артеріальний тиск препарату «Симватин» (симвастатин) виробництва фармацевтичної компанії «Pharma International» (Йорданія) з метою вторинної профілактики атеросклерозу у осіб з важкою АГ ІІ стадії та високим ризиком фатальних серцево-судинних ускладнень за шкалою EuroSCORE [7].
Дизайн дослідження.
Відкрите рандомізоване дослідження типу «випадок-контроль».
Матеріал та методи дослідження.
Критерії включення:
- анамнез важкої АГ (3 ступеня за класифікацією Європейського товариства гіпертензії/ Європейського товариства кардіології, 2003 р.: без застосування антигіпертензивних препаратів систолічний АТ ≥ 180 мм.рт.ст. та/або діастоличний АТ 110 мм.рт.ст.) ІІ стадії (за класифікацією Української асоціації кардіологів, 2004 р.) [3, 13];
- задовільний медикаментозний контроль АТ на протязі попереднього місяця за даними офісного вимірювання та домашнього самостійного вимірювання (80% вимірів в межах рекомендованих цільових рівнів [3] ) при відсутності змін антигіпертензивної терапії протягом 2-х місяців до включення в дослідження;
- наявність ознак атеросклеротичних змін аорти та/або магістральних артерій голови та шиї за даними ультразвукових методів дослідження;
- ризик розвитку фатальних серцево-судинних подій протягом найближчих 10 років за шкалою EuroSCORE ≥5% [7].
Критерії виключення:
- активне захворювання печінки або двократне перевищення нормальних рівнів АсАТ та/або АлАТ;
- супутні важкі захворювання нирок (швидкість клубочкової фільтрації за формулою D.Cockroft та M.Gault < 70 мл/хв/1,73м2), легенів, системи кровотворення;
- аутоімунні та онкологічні захворювання;
- захворювання щитовидної залози;
- прийом статинів або інших гіполіпідемічних препаратів на протязі попередніх 6 місяців;
- необхідність корекції медикаментозного контролю АТ;
- низька прихильність до виконання медичних рекомендації та прийому ліків.
Дослідна група пацієнтів, рандомізація та терапія.
За допомогою описаної нами раніше комп`ютерної бази даних "DATACARD 1.0" [4] з числа осіб, що спостерігались у Антигіперетнзивному Центрі Дарницького району м. Києва протягом 2005-2006 рр. було складено список з 237 пацієнтів, які відповідали вказаним вище критеріям. Методом конвертів із складеного списку для участі у дослідженні випадково відібрано 40 хворих, 36 з яких завершили дослідження (табл.1). Серед відібраних пацієнтів переважали жінки (61,1%) та особи віком до 60 років (середній вік 56,2 р.). Не менше 2-х місяців перед дослідженням та протягом дослідження всі хворі постійно отримували індивідуально підібрані комбінації від 2-х до 4-х антигіпертензивних препаратів з 5 груп першого вибору (тіазидоподібні діуретики, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), антагоністи кальцію, бета-адреноблокатори, сартани) згідно рекомендацій Української асоціації кардіологів (2004 р.) [3]. Крім того, 22 пацієнта (61,1%) додатково отримували 100 мг аспірину на добу (ввечері після їжі). Дози та схеми прийому антигіпертензивних препаратів та аспірину протягом дослідження не змінювались. Всі пацієнти раніше (за кілька місяців до включення в дослідження) були навчені самостійному вимірюванню АТ за допомогою стандартного механічного тонометру і вели щоденники АТ з реєстрацією ранкових та вечірніх рівнів АТ до прийому препаратів протягом дослідження та не менше 1 місяця до його початку. Для порівняльного статистичного аналізу даних самостійного вимірювання застосовувались показники АТ окремо ранком та ввечері, усереднені по кожному пацієнту за періоди 5 днів до початку та 5 днів до завершення дослідження.
Всім відібраним пацієнтам призначався препарат «Симватин» (симвастатин) виробництва фармацевтичної компанії «Pharma International» (Йорданія) у рекомендованій стандартній середній дозі 20 мг/добу [5, 10, 11, 12, 21, 29] ввечері після їжі (з інтервалом 60 хвилин від моменту прийому аспірину у осіб, що його приймали) протягом 30 днів. Контрольну групу складали ті самі пацієнти до призначення симвастатину.
Таблиця 1. Основні параметри відібраних пацієнтів, що завершили дослідження (N=36).
| Середній вік, р. | 56,2± 7,1
| | Кількість чоловіків | 14 (38,9%) | | Кількість жінок | 22 (61,1%) | | Індекс маси тіла | 29,5±3,7 | | Тривалість АГ у анамнезі, р. | 10,4±5,5 | | Максимальне документоване АТ в анамнезі, мм.рт.ст.: |
| - систолічне
- діастоличне
| 202,4±18,21
18,3±7,0 | | Кількість осіб з гіпертрофією лівого шлуночка (ГЛШ) за даними: | | - ЕКГ (критерії Sokolow-Lyon)
- ЕхоКГ | 30 (83,3%)
36 (100%)
| | Кількість осіб з ознаками атеросклерозу аорти за ЕхоКГ | 36 (100%)
| | Кількість осіб з ознаками атеросклерозу магістральних судин голови та шиї за даними дуплексного УЗД | 31 (86,1%) | | Кількість осіб з СН I ст.: | | - ФК-ІІ (класифікація NYHA)
- ФК-ІІІ (класифікація NYHA)
| 14 (38,9%)
5 (13,9%) | | Супутня антигіпертензивна терапія (кількість осіб з призначеними препаратами): | | - діуретики (індапамід)
- інгібітори АПФ
- антагоністи кальцію
- бета-адреноблокатори
- сартани
| 36 (100%)
30 (83,3%)
19 (52,8%)
16 (44,4%)
5 (13,9%)
| | Кількість осіб, що приймали аспірин | 22 (61,1%) |
Обсяг обстеження.
1) до призначення симвастатину:
- офісний контроль АТ та ЧСС не рідше 1 разу на тиждень протягом 1 місяця;
- самоконтроль АТ механічним тонометром пацієнтами щоденно двічі на добу (ранком та ввечері перед прийомом ліків) з реєстрацією отриманих даних у індивідуальному щоденнику протягом 1 місяця;
- загальноклінічне обстеження;
- вимірювання росту та маси тіла з розрахунком індексу маси тіла;
- загальний аналіз крові (у т.ч. лейкоцитарна формула);
- визначення рівня глюкози крові;
- загальний аналіз сечі;
- біохімічний аналіз крові (АсАТ, АлАТ, загальний білірубін, креатинін, сечовина, загальний білок) та ліпідограма (загальний холестерин (зХС), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХсЛПНЩ), холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХсЛПВЩ), тригліцериди (ТГ));
- розрахунок швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) за формулою D.Cockroft та M.Gault;
- електрокардіограма у 12 загальноприйнятих відведеннях (ЕКГ);
- ехокардіограма (ЕхоКГ) з розрахунком параметрів внутрисерцевої гемодинаміки та маси міокарду лівого шлуночка (за формулою L.Teichholtz);
- дуплексне ультразвукове дослідження (УЗД) магістральних судин голови та шиї;
- офтальмоскопія (огляд очного дна);
2) протягом прийому симвастатину:
- офісний контроль АТ та ЧСС, а також самопочуття пацієнтів не рідше 1 разу на тиждень;
- самоконтроль АТ пацієнтами механічним тонометром щоденно двічі на добу (ранком та ввечері перед прийомом ліків) з реєстрацією отриманих даних у індивідуальному щоденнику;
- повторні: загальноклінічне обстеження, загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, визначення рівня глюкози крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові (АСТ, АЛТ, загальний білірубін, креатинін, сечовина, загальний білок) та ліпідограма (зХС, ХсЛПНЩ, ХсЛПВЩ, ТГ), розрахунок ШКФ, ЕКГ та ЕхоКГ у 25-30 день прийому симвастатину.
Аналіз даних.
Для реєстрації та обробки отриманої інформації використана власна комп`ютерна база даних «DATACARD 1.0» [4]. Статистичний аналіз результатів дослідження проведено за допомогою пакету аналізу даних програми «Microsoft Excel 2002». Достовірність змін досліджуваних параметрів визначалась за допомогою парного двохвибіркового t-тесту Стьюдента для середніх.
Результати та обговорення.
1 пацієнт вибув з дослідження внаслідок розвитку побічної дії на один з антигіпертензивних препаратів, що потребувало його відміни та відповідної корекції терапії, ще 3 пацієнта вибули внаслідок недостатньої прихильності до лікування. Таким чином, дослідження завершили 36 пацієнтів, дані яких і були включені до остаточного аналізу.
Динаміку рівнів ліпідів крові представлено у таблиці 2 та на рис.1. Рівень загального холестерину, який до лікування у жодного пацієнта не досягав рекомендованих цільових значень, в результаті терапії симвастатином статистично достовірно знизився в середньому на 1,63 ммоль/л, або на 25,6% (рис.1). При цьому у 13 пацієнтів (36,1%) вдалось досягнути рекомендованого цільового рівня в межах 4,0-4,5 ммоль/л. У 2-х пацієнтів (5,6%) рівень зХС навіть вийшов за нижню рекомендовану межу (<4,0 ммоль/л), що свідчить про їх високу чутливість до препарату та про можливість в окремих випадках утримання цільового рівня зХС більш меншою дозою симвастатину. Таким чином, всього рівня зХС <4,5 ммоль/л було досягнуто у 15 осіб (41,7%). Рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності перед початком терапії симвастатином також у жодного пацієнта не досягав рекомендованого цільового значення (<2,50 ммоль/л). Його було досягнуто у 16 (44,4%) осіб. При цьому середній рівень ХсЛПНЩ знизився на 0,82 ммоль/л (24,6%). В той же час цільового рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності вдалось досягти у 15 (48,4%) з 31 особи, що мали його вихідне зниження менше цільового рівня. Середній рівень ХсЛПВЩ в результаті застосування симвастатину підвищився на 0,14 ммоль/л, або на 14,4%. Вихідне перевищення рекомендованого цільового рівня (<1,90 ммоль/л) тригліцеридів спостерігалось у 19 пацієнтів (52,8%) при середньому по групі рівні 1,87 ммоль/л. В результаті лікування рівень ТГ зменшився на 0,23 ммоль/л (12,1%), проте різниця не була статистично достовірною. Рекомендованого цільового рівня ТГ досягнуто у 7 (36,8%) з 19 осіб, що мали його підвищення до прийому симвастатину. В цілому динаміка рівнів ліпідів крові на фоні терапії симвастатином відповідала даним наукової літератури [12, 19, 23].
Таблиця 2. Динаміка середніх по групі рівнів ліпідів крові (N=36).
| Показники | До лікування, M±m (ммоль/л) | Після лікування, M±m (ммоль/л) | Р | Динаміка показників | | | | | | абс., ммоль/л | % | | зХс | 6,39±0,72 | 4,76±0,36 | <0,001 | -1,63 | -25,5 | | ХсЛПНЩ | 3,33±0,32 | 2,51±0,14 | <0,001 | -0,82 | -24,6 | | ХсЛПВЩ | 0,96±0,02 | 1,13±0,02 | <0,001 | +0,17 | +17,5
| | Тг | 1,87±0,36 | 1,64±0,19 | >0,051 | -0,23 | -12,1
|
1 - відмінність недостовірна
Рис. 1. Динаміка середніх рівнів ліпідів крові (N=36).  За даними офісного вимірювання та домашнього самостійного вимірювання (табл.3) після лікування симвастатином відмічено зниження середніх по групі рівнів АТ на обох руках як у офісних (рис.2), так і у домашніх умовах (рис.3), проте відмінність виявилась статистично достовірною лише для систолічного АТ. Оскільки протягом 1 місяця до призначення симвастатину середні по групі рівні АТ суттєво не мінялись, це свідчіть про можливість посилення симвастатином ефекту супутньої антигіпертензивної терапії, одним із вірогідних механізмів якого може бути зменшення ендотеліальної дисфункції та жорсткості крупних артерій, що, за даними наукової літератури, може спостерігатись ще до початку явного гіполіпідемічного ефекту препарату [26]. З нашої точки зору недостовірність змін діастоличного АТ, яке також мало тенденцію до зниження, може бути пояснена недостатньою тривалістю дослідження та відносно невеликою кількістю пацієнтів. Рис. 2. Динаміка середніх рівнів офісного АТ, мм.рт.ст.  Таблиця 3. Динаміка рівнів АТ (N=36). | ПАРАМЕТРИ | До лікування
| Після лікування | Р | | Офісне АТ, мм.рт.ст | права рука | систолічне
діастолічне | 139,7±4,5
92,1±7,2 | 124,0±5,7
88,3±6,6 | <0,001
>0,051 | | | ліва рука | систолічне
діастолічне | 136,3±4,1
85,2±5,5 | 121,5±5,2
81,2±7,2 | <0,001
>0,051 | | Самостійне вимірювання АТ, мм.рт.ст. | ранок | систолічне
діастолічне | 132,5±5,2
86,6±6,0 | 122,2±6,1
84,7±5,8 | <0,05
>0,051 | | | вечір | систолічне
діастолічне | 129,8±4,7
83,9±3,5 | 122,9±3,9
82,1±3,2 | <0,05
>0,051 |
- відмінність недостовірна Суттєвих побічних явищ, які б потребували відміни або зменшення дози симвастатину та/або специфічного лікування, протягом дослідження не відмічено. Зафіксовано статистично недостовірну тенденцію до незначного збільшення рівнів аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ), які у жодного пацієнта не вийшли за межі норми (табл.4). Також зареєстровано статистично недостовірну тенденцію до зменшення маси міокарду лівого шлуночка та підвищення швидкості клубочкової фільтрації. Як відомо, ці показники вважаються одними з найбільш потужних предикторів ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, а їх корекція - одним із найважливіших завдань вторинної профілактики артеріальної гіпертензії [3, 13, 28, 30]. Проте, оскільки всі пацієнти тривало приймали антигіпертензивні препарати, здатні впливати як на гіпертрофію лівого шлуночка, так і на функції нирок, пов`язати вказані зміни з дією якогось окремого препарату в межах даного дослідження не представляється можливим. З іншої сторони, додаткове зниження АТ на фоні прийому симвастатину та його плейотропні ефекти теоретично повинні були б сприяти таким змінам. Рис. 3. Динаміка середніх рівнів АТ в домашніх умовах.  Таблиця 4. Окремі параметри пацієнтів до та після лікування, М±м (N=36) | ПАРАМЕТРИ | До лікування | Після лікування | Р | | Маса міокарду лівого шлуночка (ММЛШ) за L.Teichholtz, г. | 215,8 ±14,9 | 210,6±12,7 | >0,051 | | ШКФ, мл/хв/1,73м2 | 95, 5 ±12,7 | 101,1±9,0 | >0,051 | | Глюкоза крові, ммоль/л | 4,71±0,64 | 4,58±0,77 | >0,051 | | АсАТ, мкмоль/ч·мл | 0,27±0,11 | 0,34±0,10 | >0,051 | | АлАТ, мкмоль/ч·мл | 0,32±0,14 | 0,37±0,09
| >0,051 | | Гемоглобін, г/л | 141,5±10,1 | 140,7±9,6 | >0,051 |
1 - відмінність недостовірна ВИСНОВКИ. 1. У осіб з важкою артеріальною гіпертензією ІІ стадії та високим ризиком фатальних серцево-судинних ускладнень застосування препарату «Симватин» (симвастатин) виробництва фармацевтичної компанії «Pharma International» (Йорданія) у добовій дозі 20мг протягом до 1 місяця призводить до статистично достовірного зниження рівнів загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької щільності відповідно на 25,6%, та 24,6% і досягнення рекомендованих цільових значень вказаних показників у 41,7% та 44,4% пацієнтів. При цьому відмічено статистично достовірне збільшення рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності на 14,4%, що дозволило досягти його рекомендованого цільового рівня у 48,4% пацієнтів. 2. Застосування у добовій дозі 20мг протягом до 1 місяця призвело до посилення ефективності супутньої антигіпертензивної терапії, що при відсутності змін останньої проявлялось статистично достовірним зниженням систолічного АТ на обох руках за даними офісного вимірювання, а також ранкового та вечірнього систолічного АТ за даними самостійного вимірювання. 3. Вказаний режим прийому «Симватину» у досліджених пацієнтів не супроводжувався суттєвими побічними явищами, які б потребували відміни препарату та/або специфічного лікування. 4. З врахуванням відомих показань та протипоказань до застосування, а також стандартних заходів контролю ефективності та безпечності терапії, «Симватин» є достатньо ефективним та безпечним препаратом симвастатину, придатним для вторинної профілактики атеросклерозу у осіб з важкою артеріальною гіпертензією та високим ризиком фатальних серцево-судинних ускладнень. ЛІТЕРАТУРА 1. Динаміка стану здоров`я населення України за 1995-2005 роки. Аналітико-статистичний посібник. Під ред. Коваленка В.М. / АМН України, Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. – Київ, 2006. – 71 с. 2. Лутай М.І., Мітченко О.І. Діагностика, профілактика та лікування дисліпідемій. Методичні рекомендації робочої групи Українського наукового товариства кардіологів з проблем атеросклерозу та хронічних форм ІХС. / Київ. – 2004 р. – 34 с. 3. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. / Посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. 3-є видання, випр.та доповн. – Київ, 2004. – 83 с. 4. Чернобривенко О.О. Досвід використання комп`ютерної бази даних у організації вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. / Матеріали науково-практичної конференції «Організація системи якості медичної допомоги, медичних послуг населенню із застосуванням інформаційних технологій». – Київ, 25-26.11.1999 р. – С.201-202. 5. ACC/AHA/NHLBI Clinical Advisory on the Use and Safety of Statins // J. of the American College of Cardiology. – 2002. – Vol. 40. – No.3. – P.567-572. 6. Baigent C., Keech A., Kearney P.M. et al. Cholesterol Treatment Trialists` (CTT) Collaborators. Efficacy and safety of cholesterol-lowering treatment: prospective meta-analysis of data 90,056 participants in 14 randomised trials of statins. // Lancet. – 2005. – Vol.366. – P.1267-1278. 7. Conroy R.M., Pyorala K., Fitzgerald A.P., Sans S. et al. Estimation of ten-year risk of fatal cardiovascular disease in Europe: the SCORE project. // Eur. Heart J. – 2003. – Vol.24. – P.987-1003. 8. Corvol JC, Bouzamondo A, Sirol M, Hulot JS, Sanchez P, Lechat P. Differential effects of lipid-lowering therapies on stroke prevention: a meta-analysis of randomized trials. // Arch Intern Med. – 2003. – Vol.163. – P.669–676. 9. De Backer G., Ambrosioni E., Borch-Johnsen K., Brotons C. et al. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Third Joint Task Force of European and other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice. // Eur. Heart J. – 2003. – Vol.24. – P.1601-1610. 10. Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults. Executive Summary of the Third Report of The National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III). // JAMA . – 2001. – Vol.285. – P.2486–2497. 11. Genest J., Frohlich J., Fodor G., McPherson R. Recommendations for the management of dyslipidemia and the prevention of cardiovascular disease: summary of the 2003 . // CMAJ. – 2003. – Vol.169. – P.921-924. 12. Gotto A.M. Review of Primary and Secondary Prevention Trials with Lovastatin, Pravastatin, and Simvastatin. // The American Journal of Cardiology. – 2005. – Vol 96 (5A). – P.34F -38F. 13. Guidelines Committee. 2003 European Society of Hypertension-European Society of Cardiology Guidelines for the management of arterial hypertension. // J. Hypertension. – 2003. – Vol.21. – P.1011-1053. 14. Heart Protection Study Collaborative Group. MRC/BHF Heart Protection Study of cholesterol lowering with simvastatin in 20,536 high-risk individuals: a randomised placebo-controlled trial. // Lancet. . – 2002. – Vol.360. – P.7-22. 15. Horwich TB, MacLellan WR, Fonarow GC. Statin therapy is associated with improved survival in ischemic and non-ischemic heart failure. // J Am Coll Cardiol. – 2004. – P. 642-648. 16. Hulley S.B., Grady D., Browner W.S. Statins: underused by those who would benefit. // BMJ. – 2000. – Vol.321. – P.971-972. 17. JBS 2: Joint British Societies` guidelines on prevention of cardiovascular disease in clinical practice. // Heart. – 2005. – Vol.91(suppl. V). – P. V1-V52. Автор: О.О.Чернобривенко
Другие статьи раздела
2 марта 2007 17:18
2 марта 2007 15:41
|
На главную
Симватин у вторинній профілактиці атеросклерозу при артеріальній гіпертензії - досвід застосування
